Опитування OMFIF: центробанки вперше планують скорочувати частку долара США в резервах

Вперше за всю історію опитування OMFIF Global Public Investor більше центральних банків заявили про намір зменшити частку активів у доларах США, ніж збільшити її впродовж наступного десятиліття. Валюта, що була опорою глобальної фінансової системи з часів Бреттон-Вудса, у цьому дослідженні вперше отримала негативний "чистий" сигнал щодо інституційних планів. Результати, оприлюднені 30 червня, ґрунтуються на відповідях 90 установ, які сукупно управляють активами понад $10 трлн. Золото знову виходить на перший план як захисний актив. Фізичне золото вже утримують 82% опитаних центробанків (проти 71% роком раніше). Чисті 30% установ планують збільшити його частку протягом найближчих одного-двох років. Головний мотив прагматичний: 51% респондентів назвали ключовою причиною захист від геополітичних ризиків. Близько 61% учасників очікують, що до червня 2027 року ціна золота сягне $5 000–$6 000 за унцію. Теза про багатополярну валютну систему переходить у мейнстрим. Долар США все ще становить близько 58% світових резервів, але 79% опитаних центробанків прогнозують перехід від однополярної до багатополярної монетарної структури. Серед потенційних вигодонабувачів — євро: чисті 29% центробанків вказали на довгострокові плани нарощувати його частку. Опитування також показало, що понад дві третини центробанків мають намір поглиблювати використання штучного інтелекту у своїх інвестиційних стратегіях. Криптоактиви у висновках OMFIF як альтернатива резервам не фігурують. Попри пошук шляхів диверсифікації від домінуючої резервної валюти, установи, які управляють трильйонами доларів, роблять ставку на золото та євро, а не на цифрові активи. Для інвесторів це означає наступне. Тим, хто працює із золотом, варто уважно стежити за цільовим діапазоном $5 000–$6 000 за унцію, який 61% установ закладають до середини 2027 року. Для валютних трейдерів картина стає складнішою: частка долара на рівні 58% забезпечує значний запас міцності проти швидкого падіння, але напрямок сигналу очевидний. Багато респондентів також зазначили, що поточну ринкову волатильність вони розглядають як довготривалу норму, а не тимчасову аномалію.